Малорос (сарказм)

Я малорос, і це є доля
Люблю неволю я свою,
Бо народився я в неволі,
В неволі я скоріш й помру.
Я чув, що є якийсь Шевченко,
Здається, у футбол він грав
То м’яч він забивав в ворота
Та заповіти залишав.
І нащо нам ті заповіти,
По них я краще протопчусь

Бо я, як син свого малонароду
Не слухаю, не думаю, не вчусь.
Я знаю все, бо школу я закінчив
Принаймні всім я так кажу
Але в житті нічого більш не треба,
Бо є горілка та завод.
Я чув про слово «Україна»,
Не знаю, хто сказав цю маячню,
Бо я люблю лише Росію,
Росію-матінку свою.
Я люблю свою рідну владу,
Бо все вона мені дає,
Бо приголубить й нагадає,
Про бидло, те, яким я є.

(с) Макс Лєщов